Поховання 30 000 євреїв знищує Кременецька міська рада

Історія Бабиного яру, в якому загинуло, за даними різних публікацій приблизно від 70 тисяч до 200 тисяч чоловік відома усьому світові. У 1946 році на Нюрнберзькому процесі наводилася оцінка близько 100 тисяч чоловік, згідно з висновками спеціальної державної комісії для розслідування нацистських злочинів під час окупації Києва. Другим по чисельності жертв нацизму в Україні є так званий «Кременецький яр», в якому поховано за різними даними від 15 000 до 30 000 євреїв. Чомусь про Кременецький холокост в пресі і інтернеті написано декілька речень, а ці знищення не менш колосальні, аніж у Бабиному Яру. Одним із джерел інформації, який було використано під час Нюрнберзького процесу над військовими злочинцями був щоденник 16-річного кременчанина Романа Кравченко-Бережного, який народився у Кременці в у 1926 році і був свідком знищення євреїв в Кременці. З його щоденником ви можете ознайомитись тут http://www.worldholocaustforum.org/rus/persons/3/

Команда сайту «Порятунку Кременця» вже неодноразово писала про те, що місцева влада Кременця знищує усі пам’ятки нацистських злочинів, це відбувається як прямо, так і в результаті байдужого ставлення до проблеми нетерпимості і неонацизму в Кременці. Із матеріалами цих справ ви можете ознайомитись тут

125

А також тут http://www.kremenec.at.ua/news/kremenec_vikhovue_antisemitiv/2009-09-14-81

Останньою краплею злочинних дій місцевої влади було прийняття рішення про роздачу земель під будівництво котеджем на місті окопу Якутського полку, що стояв у Кременці в часи Російської імперії, саме в цьому окопі у 1942 році було розстріляно і закопано понад 30 000 євреїв. За словами очевидців поле, на якому планується будівництво було схоже на білу площу, земля іноді рухалась, а сморід від хлору і мертвих тіл йшов по усьому місту.

На місті цього окопу, який тягнувся понад кілометр і займав фактично усе поле, яке виділене під будівництво не можна будуватись – це злочин! Тут, як і у бабиному Яру має бути меморіальний парк, що буде охоронятися законом.

Ми зв’язалися із деякими єврейськими громадами, які планують на власні кошти поставити тут менору і пам’ятник дітям, загиблим у кременецькій бійні, їх було понад 10 000 чоловік! Також, планувалось розбити парк і насадити дерев, а зусиллями вже місцевої влади можна було б побудувати дитячий майданчик, якого, до речі, в Кременці немає взагалі. Але гроші і бажання отримати ще більше землі роблять свою справу, більшості абсолютно байдуже, що їх хати будуть стояти на найбільш масовому цвинтарі в історії людства, от вам і християнські традиції. Окрім котеджного містечка поруч із пам’ятником жертвам холокосту будується священик української православної церкви Михайло Мазурчук (докладніше про діяльність цього священика тут http://mazurchuk.blox.ua/html ), нещодавно обвинувачуваний у розбещенні малолітньої. Він будує тут церкву і одразу біля неї хатку... Йому теж не заважає масове поховання євреїв, таке відчуття, що Україна виховує нових нацистів, які люблять і поважають лише одну націю на землі, свою власну, а решта – бур’ян, сміття, на яке можна не зважати.

Зупинити будівництво можна лише одним шляхом – ЗВЕРНУТИСЯ ДО СВІТОВОЇ СПІЛЬНОТИ, тим паче, що подібний крок не має прецедентів у світі. Так, знищують дерева, ріки і озера, але масове будівництво на кістках 30 000 людей не дозволив собі сьогодні ні один владний чиновник, наркобарон тощо... невже Кременецька міська рада на чолі із Леонідом Кічатим не мають ані закону над собою, ані Божих завітів? Хто ти, Кременецька міська рада?

Ось прізвища і імена людей, які отримали на могильнику земельні наділи:

Гуславський Андрій Андрійович – екс-мер міста Кременець, директор Кременецько-Почаївського заповідника, власник трьох будинків, а також бізнесмен, що забудовує центральну історичну частину міста.

Левчук Андрій Володимирович – перший замісник Кременецького міського голови Леоніда Кічатого

Білосевич Галина Степанівна – суддя, власниця великої хати

Чернігівська Ірина Ярославівна – директор приватного готелю «Рутенія»

Олійник Ярослав Васильович – син голови державної адміністрації Василя Олійника

Біндас Ніна Вікторівна – депутат Кременецької міської ради, робітник КП «Житло», пенсіонер. Незаконним шляхом, лобіюючи власні інтереси отримала 3 ділянки під будівництва гаражу, на сьогоднішній день вони продані третім особам. Окрім цього вона внесла у перелік власників земельних наділів на місті поховань свою родичку, невістку, яка має проблеми із алкоголем: Ковалик Лайствуння Антонівна

Іваницький Р.С. – директор Лісотехнікуму, має 3 хати.

Соєнко Марія Ростиславівна – депутат Кременецької міської ради

Коптєва Галина Пантелеймонівна – секретар Кременецької міської ради, неодноразова замішана у фальсифікації місцевих виборів

Байло Олена Євгенівна – протеже Біндас Н.В.

Стецюк Надія Федорівна (працює на заробітках у Італії) із сином Стецюком Віктором Миколайовичем і чоловіком Стецюком Миколою Богдановичем

Кіращук Андрій Вікторович – вони вже побудувались в районі вулиці Льотчиків-Визволителів під лісом, мають 3-х поверхову хату

Остапчук Віталій Петрович – місцевий юрист, отримав незаконно ділянку ще й районі школи-інтернату

Вегера Микола Іванович – має 3-х кімнатну квартиру, мати працює у податковій, батьки побудувались незаконно під лісом у районі вулиці Льотчиків-Визволителів

І це ще не весь перелік власників, у наступному матеріалі ми подамо іншу частину, всього нараховується 79 власників, скільки з них підставні виясняємо.

Замість післямови

Німці дуже полюбляли знімати свої злочини на фото і відеокамеру, завдяки цьому ми маємо документальні свідчення їх звірств. Це кременецькі знімки, вони скажуть самі за себе

Докладніше про це тут

hko_na_kistkakh_30_000_evrejiv/2010-08-28-142